Акція до Дня Гідності і Свободи.

 Бракує слів..А може вже й не треба..

Та все ж не можу стриматись ...Пишу..

Як тільки гляну ці світлини ..В небо..

Питання знову..Господи! Чому?

Ось так щодня ці фото чорно-білі

Вже дев’ять місяців у стрічці із новин

А з них усміхнені ..Такі усі красиві..

Але вже вбиті ..На своїй землі..

Бракує слів…І сліз уже бракує..

У серці ненависть росте.. міцніє лють

Вона  у цьому світі все ж існує

Вдалося і мені її відчуть ..

До ворога ..До лютого тирана

До тих ,хто кожен день нас убива..

Мовчати я не можу..І не стану ..

Кричить від болю ще жива душа

Ізнову очі …. фото чорно-білі…

В куточку свічка пам’яті горить

Ізнов десь плаче мати від безсилля

Дитя не повернути..Меркне світ..

А може ,Боже ,вирішиш що  досить-

Героїв в небі…Треба й на землі..

Мене не чуєш ..? Ненька  щиро просить..

Й дитина …Хоче таточка зустріть…

А може,Боже, Ти війну припиниш,

Якщо не хочуть наші вороги?

Пробач  нас ,Боже,просимо уклінно

Врятуй нас, Господи ! Помилуй! Збережи!