Захід-реквієм
“ Найкращих
забирають небеса”,
присвячений кривавим подіям на Майдані.
Ведучий
І. Шановні
вчителі, учні , гості! Сьогодні ми
зібрались у цьому залі, щоб у глибокій
скорботі низько схилити голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які
боролись за честь, правду, гідність і віддали своє життя за Україну…
Ведучий
ІІ.
В одному слові «Україна» - це любов,
Це – пам'ять, це – традиції, минуле,
ЇЇ історія, її пролита кров,
Це – незалежність й міць, яку здобули.
Ведучий
І.
Це – впевнений й сміливий крок вперед,
Не дивлячись на негаразди і тортури.
Це – сьогодення сильне, незабутнє,
І наша віра у нове майбутнє.
Ведучий
ІІ. Всі ми добре
знаємо,що в минулому на долю нашої країни випало багато випробувань. Україна не
раз піднімалася з колін. Побита і вся в ранах, та нездоланна для ворогів своїх,
вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити своїх дітей. Терновим шляхом дійшла
Україна до сьогоднішніх днів.
Ведучий
І.
Здавалось, все
скінчилось, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій, та не
так все сталось, як здавалось…
Ведучий
ІІ. Сьогодні ми з
вами перегортаємо ще одну трагічну і героїчну сторінку українського народу на
довгоиу і тернистому шляху до незалежності.
Ведучий І. У
ці дні ми відзначаємо третю річницю памяті Небесної сотні.
Небесна сотня – то в серцях вогонь .
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная, свою дитину.
Небесній Сотні – шана й молитви,
За чисті душі, що злетіли в небо.
Їм шлях високий, Боже. Освяти
І в мирі, Господи, прийми до себе…
Ведучий І. Ми
не маємо права забути ту страшну зиму 2013-2014, яка назавжди змінила Україну і
народила нову націю. Не маємо права забути дзвонів Михайлівського собору по
всій Україні. Які попереджали про небезпеку і кликали народ на Майдан.
Вірш
«Скорбота»
На Грушевського – сльози і квіти,
І запалені болем свічки.
Їх приносять дорослі і діти
І скорблять на прапорах стрічки.
Чути плач по всій Україні,
Та в нас горя чужого нема.
Ми вклоняємось кожній родині.
Сім’ям
тим, що торкнулась біда.
Плачем разом із матір’ю тою,
Що дитину убив її кат.
Скорбимо за померлих героїв,
Що лишили сиріт-немовлят.
На коліна стаєм перед тими,
Хто втратив єдине дитя.
В Бога просим опіки над ними,
Ну, а вбивцям – лише каяття.
Не забудемо Сотню Героїв,
Душі їхні у небо ідуть,
А з пролитої в Києві крові,
Мальви виростуть і зацвітуть.
Ведучий
ІІ. То ж згадаймо
разом, як усе розпочиналося:
Ведучий І. 22
листопада 2013 р. заява влади призупинити підготовку до підписання угоди про
Євроінтеграцію сколихнула народ України. По містах почали збиратися студентські
акції протесту.
Ведучий ІІ. 30 листопада обурена
таким рішенням молодь виходить на Майдан Незалежності, всіляко підкреслюючи
мирний характер своєї акції. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був
початок революції Гідності.
Ведучий І. Злочинна влада віддала
наказ по-звірячому,вогнепальною зброєю. Снайперами, розігнати мирний протест українців-активістів,18,
19, 20, 21, 22 лютого на очах у всього світу розстрілювали свій народ.
Ведучий ІІ. У
гарячих протистояннях на Грушевського першими впали Сергій Нігоян, Михайло
Жизневський, Роман Сеник, Юрій Вербицький.
Відео
“ Як
пішла Небесна Сотня “
Ведучий
І. Тисячі
поранених і сотня убитих.
Серед них – науковці, викладачі, студенти,
вчителі, художники, лікарі – цвіт української нації…Це нас намагалися винищити
за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя.
Вірш
«Допоки житиму…»
Минають дні і ночі – та назавжди
Калейдоскоп кривавий, невблаганний,
Я бачу ті обличчя і ті очі
Тих хлопчиків,що згинули за нас з тобою на Майдані.
Допоки житиму, я пам’ятати буду
Жінок із надписом на грудях «Мама».
І закатованого Юрія Вербицького
Й слова пророчії Сергія Нігояна.
Допоки житиму, в вухах стояти буде
Той дзвін церков, що душу рве на клапті,
І «Отче наш» останній перед штурмом
І плач безсилий дівчини у білому халаті.
Чи то Господь нам шле такі випробування
По аналогії із власним сином?
Та нація безстрашна не вмирає.
На заздрість ворогам збудуєм Україну!
Ведучий
ІІ. Небесна Сотня
своїм життям викупила свободу для мільйонів українців.
Ведучий І. Надто дорога ціна, щоб
забути за що ми боролись, за що віддано життя. Безсмертні душі відійшли у
небеса, але вони вічно житимуть у історії України і в пам’яті народній, бо Герої не вмирають.
Вірш
“ Мамо, знаєш, як хочеться жить?”
Мамо,знаєш, як хочеться жити,
Вірив, що боремось не даремно,
Не хотілося бути убитим
Бездиханним упасти на землю.
Із останніх я сил намагався,
Як люблю тебе розказати,
Та вони не залишили шансів,
Щоб життя моє врятувати.
Ця нестерпна біль, моя ненько,
Усе тіло моє пронизала,
Клята куля попала в серденько,
І в очах усе світло згасало.
За країну, за честь, за свободу,
Ми прийшли на Майдан відстояти,
Та прийшлося простому народу
У нерівнім бою воювати.
Що покинув тебе, пробач, ненько,
Така в мене життєва дорога,
Помолися за мене, рідненька,
Бо тепер я у сотні Бога.
Ведучий І. Пролилася
кров, загинув цвіт української нації. Україно моя, ти – не символ – ти доля,
гірка доля…
Вірш
«Небо падає»
Небо падає…
Не мовчи!
Мільйони нас, ми спіймаєм.
Скільки вистачить сил, кричи,
Нехай кожен у світі знає:
В Україні страшна біда,
Земля рідна реве від болю.
Почалася кривава війна,
Україна стає до бою.
Україну мою, рятуй!
Хто б не був ти на цьому світі.
Від падлючих російських куль
В сиру землю
лягають діти.
Світе, милий, допоможи,
Об’єднай
свою дужу силу,
Батьківщину нам збережи!
Україну навік єдину.
Небо
падає… Не мовчи!
Мільйони нас, ми спіймаєм.
Скільки вистачить сил, кричи,
Нехай кожен у світі знає:
Ведучий ІІ. Пом’яни, Вкраїно, їхні імена,імена
синів і дочок твоїх, котрі так любили життя, а померли за тебе…
Запалімо свічки пам’яті. Нехай горять, зігріваючи їхні
душі і у молитві “Отче
наш”
згадаймо усіх Героїв, які поклали свої
голови за наше майбутнє.
Молитва “Отче наш”
Ведучий І. Всім
щиро дякуємо, що були присутні на заході пам’яті до третьої річниці з дня
загибелі Небесної Сотні.
Ведучий ІІ. Слава
Україні! Героям Слава!
Немає коментарів:
Дописати коментар